Еволюційний біолог та генетик Гемптон Лоуренс Карсон майже 50 років своєї наукової роботи присвятив плодовим мушкам роду Drosophila. Річ у тім, що ці комахи мають короткий строк життя, а їх ДНК на 70% збігається з ДНК людини. Саме тому вони є ідеальним об’єктом для генетичних досліджень, а Карсон вивчав їх на Гаваях, у природному середовищі існування. Це дозволило науковцю зробити багато важливих відкриттів. Докладніше про внесок філадельфійця у світову науку розповідаємо у статті. Далі на philadelphia.name.
Початок наукового шляху
Гемптон Лоуренс Карсон народився у Філадельфії 5 листопада 1914 року. Відомо, що в його родині були науковці, що посприяло обранню юнаком наукового шляху, а саме – прадід, доктор Джозеф Карсон, був ботаніком і професором в Університеті Пенсільванії. Перші дослідження комах хлопчик робив вдома, використовуючи маленький антикварний мікроскоп прадіда.
Проте батько Гемптона був юристом, тож юнак спочатку вирішив продовжити його шлях. Після школи вступив до Університету Пенсільванії, але все ж вирішив вивчати зоологію, а не юриспруденцію. У 1936 році він отримав ступінь бакалавра, а в 1943 році захистив дисертацію з цитогенетики темнокрилих грибних мошок.
Після здобуття наукового ступеня молодий вчений приєднався до колективу Університету Вашингтона в Сент-Луїсі, де працював до 1971 року. Тут панувала творча інтелектуальна атмосфера, організовувались неформальні зібрання та клуби, приїздили з візитами науковці з Європи. Тож, упродовж часу роботи тут Карсон не лише знайшов однодумців та продовжив наукові дослідження, а й:
- у 1956 році здобув звання професора;
- у 1961 році був стипендіатом Фулбрайта в Мельбурнському університеті;
- викладав за запрошенням в Університеті Сан-Паулу, Бразилія.
У 1960-х роках науковець приєднався до проєкту Hawaiian Drosophila. Його засновниками були Елмо Гарді (Elmo Hardy) та Вілсон Стоун (Wilson Stone). Вивчати унікальні види гавайських дрозофіл почали разом Університет Техасу та Гавайських островів. Карсон у 1970 році перейшов працювати на кафедру ентомології останнього. Разом із ним на Гаваї переїхала його родина – дружина Мередіт та сини Едвард і Джозеф.
Вивчення дрозофіл на Гавайських островах
Переїхавши на Гаваї, науковець продовжив вивчати генетику та поліморфізм місцевих видів Drosophila. Первинною метою проєкту була розробка методів збору та розведення різних видів дрозофіл у лабораторії. Річ у тім, що методи, які використовувались для видів у Північній Америці, не працювали на гавайських різновидах. Останні були дуже крихкими, коли їх збирали сітками, то легко пошкоджували, а личинки не їли звичайну їжу та не утворювали лялечки.
Коли ці технічні проблеми вдалось вирішити, то науковці з’ясували, що гавайські дрозофіли – надзвичайно багата та зручна модель для вивчення еволюції та її законів. Саме в цьому напрямку продовжив працювати Карсон, а переїзд на Гаваї допоміг йому здійснювати унікальні дослідження.
Так, він припустив, що утворення та розвиток нових видів тут був спричинений ізоляцією під час утворенням островів. Чим далі один від одного були розташовані острови, тим більше генетичних відмінностей вдавалось виявити. Навіть на одному острові теж спостерігались відмінності, якщо певні ділянки відділяли потоки лави. Так вдалось розробити концепцію репродуктивної ізоляції.
В Гавайському університеті Гемптон Карсон працював до 1985 року. За цей час він став членом Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук, а також очолив Товариство з вивчення еволюції, Генетичне товариство Америки та Американське товариство натуралістів.
Вихід на пенсію та подальша діяльність
У 1985 році науковець вийшов на пенсію, але не полишив дослідницьку діяльність. Він продовжив співпрацю з Гавайським університетом, залишившись його почесним професором. Того ж 1985 року Академія природничих наук Філадельфії нагородила його престижною Медаллю Джозефа Лейді.
Гемптон Карсон продовжував наукову діяльність, писав та публікував важливі статті. Так, наукові праці щодо вибору партнера у дрозофіли та видоутворенні цих комах були надруковані в Proceedings of the National Academy of Sciences, коли науковцю було 89 років.
Крім того, Карсон брав участь у наукових семінарах та конференціях. Востаннє він прочитав лекцію на біологічному факультеті Вашингтонського університету весною 2004 року.
Живучи на Гаваях, Карсон не лише активно досліджував місцевих плодових мушок, а допомагав науковцям з інших університетів та їх польовим дослідженням. В роки його діяльності організованої інфраструктури для цього не було, але Карсон охоче підтримував колег та створив власний координаційний центр для підтримки генетичних досліджень.
Видатний біолог помер 19 грудня 2004 року від раку сечового міхура. Його наукові праці систематизували та об’єднали ідеї низки еволюційних генетиків різних поколінь. Карсон називав себе «синтетиком», який поєднує теорію еволюції, цитологію та генетику з лабораторними та польовими дослідженнями.
