Бенджамін Франклін (1706–1790) — це не просто обличчя на стодоларовій купюрі. У Філадельфії, місті, де він провів більшу частину свого життя, його постать сприймається як живий символ інновацій та громадянської активності. Франклін не тільки відіграв ключову роль у заснуванні Сполучених Штатів, але й перетворив тодішній Старий Світ на зразок прогресивного та комфортного міського простору завдяки своїм винаходам і громадським ініціативам. Він був унікальною сумішшю вченого, видавця та політика, який свідомо відмовлявся патентувати свої розробки, бажаючи, щоб вони служили суспільству. Про винаходи батька-засновника докладно на philadelphia.name.
Розвінчуємо міф про президентство Франкліна
Попри те, що портрет Бенджаміна Франкліна прикрашає найпопулярнішу у світі банкноту — 100 доларів США, — він ніколи не був президентом Сполучених Штатів. Це одне з найбільш поширених, але хибних уявлень у світовій історії.
Франклін, безперечно, є ключовою фігурою в американській історії, але його заслуги лежать не в Овальному кабінеті, а у сфері дипломатії, науки та державотворення.
- Батько-Засновник Бенджамін Франклін — один із найважливіших фундаторів демократичної Америки.
- Людина Трьох Документів. Він є єдиною людиною, яка поставила свій підпис під усіма основоположними документами американської державності:
- Декларація незалежності.
- Версальський мирний договір, що завершив війну за незалежність.
- Конституція США.
- Наука та Політика. Він був видатним вченим, винахідником, видавцем, філософом та, зрештою, блискучим дипломатом, який забезпечив підтримку у війні.
Саме його беззаперечний внесок у заснування держави, а не президентський статус, забезпечив йому місце на національній валюті та в історії.
Батько-засновник міського порядку
Діяльність Франкліна була невіддільна від розвитку Філадельфії. Його інтереси поширювалися від високої фізики до практичних потреб пересічних громадян. Він усвідомлював, що процвітання міста залежить від рівня освіти, безпеки та комфорту його мешканців.
Саме з його ініціативи у 1731 році була створена Перша публічна бібліотека в Америці — Library Company of Philadelphia. Це рішення стало революційним: замість того, щоб знання були доступні лише еліті, він зробив їх надбанням широких верств. Пізніше він став одним із засновників Філадельфійської академії, яка згодом перетворилася на Університет Пенсильванії.
Піонер нової ери
Роль Бенджаміна Франкліна в історії Америки виходить далеко за межі політики. Він був справжнім енциклопедистом-практиком та одним із найвидатніших учених свого часу, що поєднав інтелектуальну допитливість з прикладним інженерним мисленням.
Франкліна можна сміливо назвати піонером Американського Просвітництва. На відміну від багатьох теоретиків, його наукові інтереси завжди мали на меті поліпшення повсякденного життя людей. Він не просто розмірковував про закони природи — він активно їх досліджував та застосовував, перетворюючи відкриття на корисні винаходи.
Його діяльність охоплювала широкий спектр знань: від революційних досліджень у галузі електрики, що змінили розуміння цього явища, до глибокого вивчення метеорології та океанографії. Він був першопрохідцем у переведенні наукових ідей у практичні та інноваційні рішення, закладаючи основи для майбутніх технологічних досягнень. Він вірив, що наука має служити суспільству, і його численні винаходи, про які ми поговоримо далі, є яскравим підтвердженням цього принципу.
“Пенсильванський камін”
Одним із найбільш значущих і популярних винаходів полімата, безсумнівно, є економічна піч (1742), відома як “піч Франкліна” або “Пенсільванський камін”. У XVIII столітті традиційні каміни були неефективними, більша частина тепла просто виходила через димохід. Винахідник створив чавунну конструкцію на ніжках, яка використовувала систему циркуляції повітря та димових газів. Завдяки цьому:
- витрати палива скоротилися приблизно на дві третини;
- тепло ефективніше нагрівало приміщення, а не стіни.
Цей винахід не лише забезпечив мешканцям Філадельфії дешевший обігрів, але й значно підвищив безпеку будинків. Він, як завжди, відмовився від патенту, дозволивши будь-кому копіювати конструкцію.
Впокорення блискавки
Найвідоміші досліди Франкліна були присвячені електриці. У 1752 році за допомогою свого знаменитого експерименту з повітряним змієм у грозу він довів електричну природу блискавки. Цей науковий прорив швидко перетворився на практичну інновацію.
Учений розробив громовідвід — загострений металевий стрижень, встановлений на даху будинку і з’єднаний із землею. Цей пристрій забезпечив безпрецедентний рівень захисту будівель від пожеж, спричинених атмосферними розрядами. Вже невдовзі вежі та будинки Філадельфії були прикрашені цими стрижнями, що врятувало місто від багатьох руйнувань.
Зручність для мудреців
У зрілому віці Франклін стикнувся з особистою проблемою: йому доводилося постійно змінювати окуляри — одні для читання (близька відстань), інші для споглядання світу (далека відстань). Це незручність змусила його знову вдатися до винахідництва.
Приблизно у 1784 році він створив біфокальні окуляри. Ідея була геніально проста: розділити лінзу навпіл. Верхня частина призначалася для далини, а нижня — для роботи з текстом. Це забезпечило мудрому творцю і тисячам людей після нього можливість бачити чітко на будь-якій відстані без зміни оправи.
Течії та відстані
Франклін також зробив неоціненний внесок у навігацію та метеорологію. Перебуваючи на державній службі, він допоміг картографувати течію Гольфстрим. До його зусиль англійські судна часто витрачали на перехід через Атлантику значно більше часу, ніж американські торгові кораблі, які знали про цей потужний потік. Науковець допоміг нанести його на карту, давши цій течії її назву. Крім того, він займався вимірюванням відстаней, спільно розробивши одометр для своїх поштових екіпажів, що дозволило оптимізувати поштові маршрути.
Музика та фізика
Не всі інновації Бенджаміна Франкліна були суто утилітарними та спрямованими на практичну вигоду. Захоплюючись музикою та фізичними властивостями звуку, він звернув свою увагу на явище, відоме здавна: отримання звуку тертям мокрих пальців об краї скляних келихів. Франклін був зачарований “небесним” і чистим тоном, який видавали наповнені водою келихи, але виконання музики на них було вкрай незручним і вимагало використання значної кількості посудин.
Саме тому він вирішив удосконалити цей принцип, створивши абсолютно новий музичний інструмент — скляну гармоніку (glass harmonica або armonica).
Конструкція гармоніки Франкліна була геніально простою.
- Він взяв ряд скляних чаш різного розміру (для різних нот).
- Ці чаші були нанизані та закріплені на одній горизонтальній осі.
- Вісь приводилася в обертання за допомогою педалі, як у швейної машинки або прядки.
Музикантові залишалося лише торкатися змоченими пальцями країв обертових чаш. Такий підхід дозволив виконавцю грати одночасно кілька нот, на відміну від поодиноких келихів, і звільнив руки від необхідності мочити їх.
Скляна гармоніка отримала неймовірну популярність в Європі у другій половині XVIII століття. Її ніжний, загадковий і чистий тембр викликав справжній фурор, оскільки звучання було не схоже на жоден інший інструмент того часу.
Для скляної гармоніки писали музику такі видатні композитори, як Вольфганг Амадей Моцарт (Адажіо і Рондо, K. 617), Людвіг ван Бетховен, а також Гайдн та Доніцетті. Хоча згодом інструмент майже зник із вжитку (через складність виробництва та поширені чутки про його негативний вплив на психіку), він залишається найвідомішим винаходом Франкліна у сфері мистецтва.
Спадщина філадельфійського громадянина
Філософія геніального експериментатора була дивовижною сумішшю інтелекту та альтруїзму. Він твердо вірив, що наука та інновації — це не самоціль, а потужний інструмент для соціального вдосконалення і служіння людству.
Франклін свідомо не прагнув до особистого збагачення на своїх ідеях. Він рішуче відмовлявся патентувати свої численні винаходи, вважаючи, що плоди розумової праці мають належати всій громаді, покращуючи життя кожного. Філантроп керувався принципом громадського блага та добробуту, а не прибутком.
Саме тому його справжня спадщина у Філадельфії — це не лише величні статуї. Це насамперед живі установи, які він заснував (перші пожежні служби, публічні бібліотеки, університет), та практичні, і досі актуальні, винаходи, що перетворили повсякденне життя на краще. Франклін залишив нам не скарби, а функціональний, прогресивний світ.
