Філадельфієць Пол МакНеллі був людиною Відродження, адже цікавився водночас наукою та релігією, обіймав адміністративні посади та брав участь у наукових експедиціях. Його життя було насичене в усіх сферах, а пам’ять про нього зберігається у назві кратера на Місяці. Розповідаємо більше про життєвий шлях неординарної особистості. Далі на philadelphia.name.
Ранні роки та освіта
Пол народився у Філадельфії 14 жовтня 1890 року. Його батьки, Чарльза та Марта, мали ще шістьох дітей. Достеменно невідомо, чи була родина релігійною, але у 1908 році юнак став членом Товариства Ісуса. Потім він все ж вступив до коледжу Вудстока та почав торувати науковий шлях. У 1915 році здобув ступінь бакалавра мистецтв, а через два роки – магістра мистецтв.
Пола привабили точні науки. Тож, вже в 1916 році він почав викладати математику в Бостонському коледжі й залишався на цій посаді до 1920 року. Його діяльність протягом цього часу була досить різноманітною, а саме:
- у 1916 році разом зі студентом Полом Гейтлі він організував чоловічу баскетбольну команду Boston College Eagles та став її тренером;
- у 1917-1918 роках він модерував Фултонське дебатне товариство;
- у 1919-1920 роках був викладачем німецької мови.
Потім науковець перейшов працювати до Фордгемському університету, в якому також викладав математику та керував роботою дискусійного клубу. Ступінь кандидата наук у галузі астрономії МакНеллі здобув тут у 1921 році.
Водночас він був висвячений у духовний сан у коледжі Вудстока у 1923 році, а через два роки здобув ступінь доктора сакральної теології в Папському Григоріанському університеті. Тож, у 35 років МакНеллі був і науковцем, і священиком, але далі обрав науковий шлях, а саме – астрономію.
Джорджтаунська обсерваторія
У 1925 році Пола запросили обійняти посаду помічника директора у Джорджтаунській обсерваторії. Через три роки він очолив цей заклад, а в 1929 році став членом Королівського астрономічного товариства. Його подальший науковий шлях був пов’язаний саме з астрономією.
Обладнання обсерваторії тоді було доволі простим. Все ж, воно дозволяло спостерігати затемнення Сонця та шукати поля Гершеля. Для цього науковець використовував 12-дюймовий екваторіальний візуальний рефрактор. Пізніше обсерваторію обладнали двома 3-дюймовими астрографічними камерами типу Росса, що дозволило більш якісно та поглиблено вивчати Сонце.
Саме МакНеллі вдалося зробити якісні знімки повного затемнення. Це сталось у 1932 році у Фрайбурзі, штат Мен. Лондонське фотографічне товариство відзначило цю роботу на своїх щорічних зборах. Крім того, коли Національне географічне товариство організовувало експедиції для фільмування та дослідження затемнень Сонця, то включило до них філадельфійського астронома. Пол їздив у такі експедиції до Сибіру у 1936 році, на острів Кантон через рік та в Бразилію у 1940 році.
Коли почалась Друга світова війна МакНеллі координував спілкування та співпрацю наукових відділів Джорджтаунського університету та уряду Сполучених Штатів. Саме ця успішна діяльність стала причиною призначення науковця на посаду збирача коштів для організації нової університетської лікарні в Джорджтауні. Це був початок його подальшої адміністративної кар’єри.
Адміністративна робота та кінець життя
МакНеллі обійняв посаду віцепрезидента Джорджтаунського університету у 1942 році. У 1946 році він став деканом і регентом Школи медицини цього закладу вищої освіти, а невдовзі очолив новостворений медичний центр, створенням якого він опікувався у попередні роки.
Таким чином, десять останніх років життя науковця та священника були присвячена адміністративній діяльності. Від небес та зірок Пол МакНеллі повернувся до організаційної роботи, яка йому теж чудово вдавалася.
У 1952 році у нього була діагностована ішемічна хвороба серця. Невдовзі стався перший інфаркт міокарда. Тоді Пол вирішив залишити посаду декана. Натомість він став очільником фізичного факультету Джорджтаунського університету. На цій посаді він почав проєкт організації підготовки аспірантів у галузі фізики. Завершити його науковцеві не вдалося. Він відійшов у засвіти 4 березня 1955 року.
Упродовж 64 років життя Пол МакНеллі встиг зробити дуже багато для розвитку вітчизняної науки та освіти. Його цікавила релігія та математика, фізика та астрономія, а також адміністративна діяльність та підготовка наступних поколінь молодих науковців.
На його честь було названо кратер на Місяці. Кратери або круглі западини є ймовірними наслідками ударів по поверхні Місяця й їм часто дають імена на честь відомих науковців та інших знаних особистостей. Один з них має ім’я МакНеллі. Цей кратер розташований на зворотному боці Місяця, на північний захід від великого кратера Ферсмана. Він має заокруглені краї та дещо відрізняється від інших кратерів.
Тож, пам’ять Пола МакНеллі живе у подальшому розвиткові його проєктів. Видатний філадельфієць зробив важливий внесок у науку та прожив цікаве життя, слідуючи за своїми інтересами та мріями.
