Ім’я Едварда Бадда не дуже часто згадують серед гігантів американської промисловості. Проте саме йому вдалося відкрити у Філадельфії найбільшу машинобудівну компанію та зробити значний внесок у цю сферу. Едвард Бадд сміливо зламав шаблони застосування сталі та здійснив справжню революцію у виробництві автомобілів і залізничних вагонів. Його компанія була провідною на цьому ринку майже пів століття. Про те, якою була ця історія та як вона закінчилась, дізнайтесь у статті на philadelphia.name.
Заснування та початок діяльності «The Budd Company»
Едвард Бадд народився у штаті Делавер. У Філадельфію він переїхав у 20 років та почав працювати на різних підприємствах. Найбільше його цікавило машинобудування. Він вивчав інженерну справу, робив креслення та експериментував зі сталлю. Попри успіхи, яких йому вдалось досягнути, Бадд зіткнувся з нерозумінням та браком підтримки від керівництва. Тож він вирішив заснувати власну справу.
«The Budd Company» почала діяти у 1912 році. Едвард Бадд знайшов інвесторів, але більшу частину капіталу склали його власні кошти. До своєї компанії він запросив колишніх колег. Разом вони створили невеликий виробничий цех, де виконали перший контракт – виготовлення металевих кузовів для вантажівок. Надалі замовлення у компанії зробили «Oakland Motor Car Company», «Garford Motors», «Ford» та Buick». Виробництво розширилося та переїхало у нові цехи, де працювало вже 400 осіб.
Натхненний успіхом засновник вирішив викупити фабрику у Детройті та облаштувати ще декілька виробничих ліній. Проте саме у цей час збанкрутувала компанія «Garford Motors», що була найбільшим замовником Бадда. Це ледь не призвело до закриття його підприємства. Рятівний чек на 100 000 доларів від «Garford Motors» виправив ситуацію. Крім того, у Бадда з’явився новий замовник – компанія «Dodge». Її засновники вважали, що сталеві кузови – це майбутнє автомобілів, й підписали з «The Budd Company» великий контракт. Це дозволило розширити штат до 600 співробітників та збудувати нові виробничі потужності.
Після першого виконаного контракту «Dodge» уклали наступний – на 50 000 кузовів і деталей. Едвард Бадд знову розширив своє виробництво. Тож через 4 роки після заснування бізнесу у нього працювало 2000 співробітників, які виготовляли 500 кузовів щодня.
Водночас Бадд продовжував експериментувати. Він створив перший жорсткий дах без стійок, седан зі сталевою рамою та кузовом, а також сталеві колеса для автомобілів. Варто зазначити, що у той час у більшості коліс були дерев’яні спиці.
Про інженера-винахідника Франка Ніколаса П’ясецького з Філадельфії читайте в статті.
Промисловий гігант Філадельфії
Менш ніж за десять років після свого створення, «The Budd Company» стала найбільшою у своїй галузі. Компанія виготовила понад 600 000 автомобільних кузовів, що простягнулися б від Бостона до Чикаго, якщо стояли б у ланцюжку.
Едвард Бадд запатентував десятки виробничих процесів, тому інші підприємства мали купувати ці патенти. Засновник продовжував розширення та обладнав потужний виробничий комплекс площею 15 акрів. Крім того, на виробництві та в офісах були їдальні. Компанія створила власний оркестр, газету, спортивні команди та медичний центр.
Коли у 1917 році США вступили у Першу світову війну, то виробництво упродовж двох тижнів було переоснащено під гільзи та інші боєприпаси, колеса лафетів і шоломи. Один із цехів «The Budd Company» випускав 25 000 шоломів щодня, перевершуючи усіх інших виробників. Після завершення війни компанія так само плавно та швидко повернулась до мирного виробництва.
Незламність у роки Великої депресії та Другої світової війни
У 1929 році розпочалась фінансова криза. Сфера виробництва автомобілів постраждала так само як і всі інші. Більшість підприємств звільнили половину своїх працівників. Те саме довелось зробити й Едварду Бадду. Варто зазначити, що у нього на виробництві тоді було понад 10 000 осіб й такі втрати персоналу дуже його пригнітили.
Намагаючись зберегти водночас і робочі місця, і прибутковість, Бадд докладав неймовірних зусиль. Саме тоді він винайшов нержавіючу сталь та шукав їй застосування. Разом зі своїми інженерами Бадд зробив спробу у літакобудуванні, але вона не була успішною. Тоді він створив військово-морський департамент і почав виготовляти з нержавіючої сталі люки, щогли та інші корабельні компоненти. Проте найбільш вдалою диверсифікацією стало виробництво залізничних вагонів.
Едвард Бадд розробив спеціальний метод зварювання для поєднання тонких листів сталі. В результаті йому вдалось створити нові, сучасні та елегантні потяги. Їх ввели в експлуатацію у 1934 році й вони стали справжнім проривом. Дизель-електричні двигуни здавались дивом порівняно з паровими локомотивами, а інноваційна конструкція з нержавіючої сталі надалі стала стандартом для залізничних вагонів.
Паралельно Бадд розвивав і автомобілебудування, а саме – розробив перший у світі передньопривідний автомобіль. Його почали виробляти у 1934 році під маркою «Сітроен». Виробництво потроху зростало, а разом з ним і прибутки. Проте це зростання перервала Друга світова війна.
Упродовж перших місяців війни було мобілізовано понад 4000 чоловіків-співробітників «The Budd Company». Натомість Едвард Бадд найняв 5500 жінок. У воєнні роки їх у компанії була переважна більшість.
У 1942 році цільнокузовний автомобіль «Nash» перейшов у військове виробництво. Військово-морський департамент виробляв тисячі довоєнних позицій. Компанія почала виготовляти артилерійські снаряди, протитанкові реактивні снаряди, компоненти для літаків, кузовів вантажівок, бомбардувальників, колеса та багато іншого. Через дефіцит алюмінію Військове відомство США попросило Бадда поновити розробку літака з нержавіючої сталі. Інженер охоче погодився й у 1943 році нова модель літака вперше здійнялась у повітря.
Коли війна закінчилась, у Бадда було три заводи та близько 20 000 співробітників. Компанія приймала всіх, хто повертався з війни. Тому відбувалось постійне розширення та вдосконалення виробництва. Підприємство знову швидко повернулось до мирної діяльності. У 1946 році, на жаль, пішов з життя Едвард Бадд.
Подальша діяльність компанії
Без свого засновника «The Budd Company» продовжила успішно працювати та пережила післявоєнний бум:
- продажі автомобілів були найвищими, а замовлень надходило більше, ніж було виробничих потужностей,
- вагонний підрозділ розробив самохідний пасажирський поїзд «Rail Diesel Car», який став широко популярним, а також вагони метро з нержавіючої сталі,
- було укладено контракт на виробництво автомобілів з «Market-Frankford Line»,
- компанія розробила легкий електрифікований пасажирський поїзд.
Надалі компанія стала найбільшим виробником автомобільних запчастин у світі. У 1955 році було виготовлено вісім мільйонів автомобілів. Надалі спостерігалось невелике зменшення, тому керівництво вирішило дотримуватись стратегії Едварда Бадда, а саме – диверсифікуватись. Тож «The Budd Company» долучилась до аерокосмічних та ядерних розробок, вироблення обладнання для рентгенографії та інших напрямків. У 1978 році контрольний пакет її акцій придбав німецький сталеливарний та промисловий гігант «Thyssen».
Занепад підприємства
У 1980-х роках автомобільний ринок США почав зазнавати все більшої конкуренції від закордонних виробників. Особливо доступним для споживачів був японський імпорт. Тому виробництво, у тому числі й у «The Budd Company», почало скорочуватись. Декілька підрозділів довелось закрити.
Завод у Філадельфії зі штатом у 1800 співробітників до 1993 року щороку отримував прибуток у 300 мільйонів доларів, але втрачав кошти. Зрештою, і його довелось закрити. Так закінчилась історія славетного машинобудівного підприємства Едварда Бадда.
Також дізнайтесь про філадельфійський завод, який виробляв мотоцикли, «Ace Motor Corporation».
